Новини
Січень 09, 2020

Законопроєкт про працю: структура, принципи, новації

У Верховній Раді України зареєстровано Проєкт Закону України №2708 від 28.12.2019 р. “Про працю”.

Мета законопроєкту – встановлення прав та обов’язків суб’єктів трудових відносин, забезпечення реалізації передбачених Конституцією України трудових прав і гарантій працівників, створення належних умов праці, забезпечення захисту прав та інтересів працівників і роботодавців.

Структурно проєкт Закону “Про працю” складається з десяти глав (98 статей). Головними принципами його розробки стали:

  • збалансування інтересів сторін трудових відносин;
  • зниження рівня державного втручання у індивідуальні відносини в сфері праці;
  • визнання трудового договору основним джерелом регулювання індивідуальних трудових правовідносин;
  • розмежування колективно-договірних та індивідуальних відносин;
  • спрощення процедур входу-виходу працівників на ринок праці;
  • стимулювання суб’єктів господарювання до створення робочих місць;
  • “дебюрократизація” трудових відносин;
  • дотримання конвенцій МОП та директив Європейського Союзу;
  • забезпечення недискримінації працівників та реалізація принципу рівної оплати чоловіків та жінок за працю рівної цінності;
  • оптимізація соціально-трудових гарантій та зменшення навантаження на трудові відносини;
  • забезпечення захисту материнства, дітей та молоді.

До законопроєкту повністю інкорпоровані норми законів України “Про оплату праці”, “Про відпустки”.

При цьому, порівняно із чинним трудовим законодавством, до Проєкту Закону додатково включено регулювання питань щодо:

  • порядку укладення обов’язкового письмового трудового договору та різних видів строкових трудових договорів;
  • визначення на законодавчому рівні поняття трудових відносин та ознак їх наявності;
  • врегулювання гнучких форм організації праці, надомної, дистанційної праці та праці домашніх працівників;
  • виплати грошової компенсацією за кожен день зменшення строку попередження при розірванні трудового договору;
  • посилення захисту прав працівників у разі порушення строків виплати заробітної плати;
  • впровадження нових підходів до врегулювання індивідуальних трудових спорів, зокрема на основі процедур медіації;
  • унормування процедури організації та проведення страйків, поширення норм колективних договорів та угод.

У разі прийняття, закон набере чинності через шість місяців від дня, наступного за днем його опублікування.